Когда-нибудь, окончив путь земной,
Я подойду к небесному порогу.
Но как дерзну войти в Его покой
И как предстану перед Святым Богом?
Ведь как бы я не каялась в грехах
И пред толпой не умывала руки,
Я часто зло творила впопыхах,
Не разумея Божией науки.
Я часто помышляла о земном,
Своей ничтожной мелочи житейской,
О Боге лишь в молитве перед сном
Упоминая с миной фарисейской…
Служила ли я ближним, их любя,
Жалея, понимая, сострадая?
Всегда ли отгоняла от себя
Гнилые мысли, как воронью стаю?
И вот, осознавая свой позор,
Встав на колени у Святого Града,
Рыдая, опущу в смятеньи взор,
И вдруг услышу тихий голос: «Чадо!
Ты узнаёшь ли, кто перед тобой?»
И всё ещё глаза поднять не смея,
Скажу Ему в ответ: «Спаситель мой!
Как я узнать Твой голос не сумею?
Он с той минуты дорог сердцу стал,
Когда луч света в душу мне пробился.
«За мною следуй!» – Ты тогда сказал,
И предо мною узкий путь открылся.
С тех пор Твой голос слышала всегда.
Он обличал порою очень строго,
Хвалил за послушанье иногда
И утешал в земных страданьях много.
Ты Тот, Кого люблю я всей душой,
Ты дал по благодати мне прощенье
И заплатил огромною ценой
За все мои грехи и преступленья.
Ты моё имя в Книгу жизни внёс,
Хотя я недостойна, мой Спаситель!»
Но ласково ответит мне Христос:
«Вставай же и войди в Мою обитель!»
член церкви Святого Евангелия г. Саратова с 2002г.
Прочитано 9945 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
