Отмерив жизни своей вехи,
Ты оказалась вдруг в нужде.
Но не давай врагу утехи,
Не падай духом в тесноте.
Обетований слов немало
Господь нам дал в любви благой.
И громко говори упрямо,
Что Искупитель твой живой!
И если друг, с кем ты делился
Любовью, радостью, нуждой,
Предав тебя, вдруг обратился
К любви твоей глухой стеной,
Иисус излечит твою рану,
Омыв её живой водой,
И ты всё говори упрямо,
Что Искупитель твой живой!
А если вдруг болезни жало
Тебе навяжет свою роль,
Забрав на жизнь свою всё право
Пронзит тебя глухая боль,
Тебе оружье Божье дано –
Мечом срази бесовский рой.
И громко говори упрямо,
Что Искупитель твой живой!
И если вдруг, сквозь призрак ночи,
Одев на руки тяжесть пут,
Ведя тебя, куда не хочешь,
На лоно смерти призовут,
С любовью взор направь свой прямо
Над разъярённою толпой,
И громко говори упрямо,
Что Искупитель твой живой!
Когда-то Иов, терпя страданье,
Томленье духа, тесноту,
Неся друзей трёх нареканье,
Восстал наперекор всему.
И прокричал, что было силы:
«Восставит Бог меня благой!»
И всё звучит тот возглас дивный:
«А Искупитель мой живой!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
