***
Чого чекаєш ти? Якої бурі?
Яких вітрів іще ти ждеш?
Поглянь – над нами небо хмуре,
Поглянь – і серце плаче теж…
Здійнялись в серці буревії,
Болючий жаль упав дощем
На очі, сплакані, сумнії
Й зірвав з душі холодний щем.
Ти думаєш – не розумію?
Та ні, повір, я теж така.
Я лиш отримала надію –
І в бурі стихнула ріка.
Ісус промовив вголос лиху:
“Мовчіть, вітри! Дощу, мовчи!
Вітри поснули… Й стало тихо.
І зараз мир в моїй душі.
Ця тиша ясна, мов ті зорі,
Ця тиша вічна, мов світи.
Послухай, Бог тобі говорить:
“Прийди, візьми цю тишу й ти!..
Прийди – й отримаєш надію,
Прийди – і вічно будеш жить!
Прийди, істихнутьбуревії.
Послухай, зупинись на мить…”
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Прочитано 11367 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,6
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спеши! - В. Навлинский Как то мне пришлось слышать весть из уст признанного пророка. Вот эта весть:
"Вот поднимутся от трех концов земли четыре вихря. Первый принесет акриды (зараженную саранчу). Второй - испепеляющие огненные камни. Третий вихрь - желтый. Четвертый вихрь принесет мир, но мир принят не будет. Тогда засядут правители, но успеха не достигнут, ибо Аввадон пришел в движение." (август 1968 г.)
А спустя много лет в другом месте через другого мужа Божия Дух Святой проговорил: " Вот вскоре всколыхнется мир, и люди будут толкаться- толкаться, метаться-метаться в разные страны, в разные страны, но это будет уже поздний час. Многие из народа Моего будут ходить из дома в дом и спрашивать друг друга: Как это могло произойти? Но ни у кого не будет в устах ответа, ибо это произойдет внезапно. Многих заберу к Себе, а многие погибнут и по плоти и духовно. Многие будут говорить Мне: "Господи, Господи, мы ходили с печальными лицами, одевались в траурные одежды..." а имени Моего они не знали..."
